«Нарколабораторія»: кваліфікація злочину та захист у справі

Українське законодавство прямо не містить окремого терміна «наркотична лабораторія».

У практиці правоохоронних органів це словосполучення застосовують для опису місця, де нібито відбувається:

• незаконне виготовлення наркотичних засобів;
• переробка або синтез психотропних речовин;
• фасування речовин та підготовка їх до подальшого збуту;
• зберігання прекурсорів, необхідних для виробництва наркотиків.

Юридично такі дії кваліфікують за такими нормами:

• ст. 307 КК України – незаконне виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів;
• ст. 313 КК України – викрадення чи привласнення обладнання або інструментів, призначених для виготовлення наркотиків;
• ст. 311 КК України – незаконний обіг прекурсорів;
• ст. 306 КК України – використання коштів, здобутих від злочинів, пов’язаних з наркотиками;
• у найтяжчих випадках – ст. 305 КК України, що стосується контрабанди наркотичних засобів.

За яким сценарієм слідство зазвичай будує такі справи:

Оперативна інформація

Найчастіше на початку фігурують формулювання типу «ймовірне виготовлення наркотиків», «підозрілі хімічні запахи» чи «зафіксовано факт збуту».

НСРД та спостереження

• аудіо- та відеоконтроль;
• спостереження за конкретним місцем;
• контрольована закупка.

Обшук

• вилучення виявлених речовин;
• вилучення обладнання – колб, ваг, реагентів;
• пакування речовин, часто із «збільшеною вагою».

Експертиза

• встановлення виду вилученої речовини;
• визначення її маси;
• класифікація речовини як наркотику чи прекурсора.

Які статті інкримінують найчастіше:

Стаття 307 КК України

• виробництво;
• зберігання;
• збут.

Важливо: для звинувачення саме у збуті слідство обов’язково повинне довести намір людини реалізувати речовину.

Стаття 309 КК України

Незаконне зберігання без мети подальшого збуту.

Стаття 313 КК України

Володіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотиків.

Що зобов’язане довести слідство

Самого лише факту вилучення речовин для обвинувального вироку недостатньо.

Слідство повинне окремо довести наступне:

Достовірність того, що вилучена речовина – саме наркотичний засіб

Це підтверджується виключно експертизою – вона є обов’язковою.

Контроль особи над вилученими речовинами

• фактичне володіння речовиною;
• реальний доступ до місця її зберігання.

Наявність умислу

Це особливо критично для кваліфікації за статтею 307 КК України.

Мета збуту – якщо інкримінується саме збут

• розфасування речовини;
• вагові категорії партій;
• листування, що стосується продажу;
• відповідні фінансові операції.

Критичні помилки слідства у справах щодо наркотиків:

Автоматичне прирівнювання зберігання до збуту

Одна з найпоширеніших помилок: велика кількість вилученої речовини сама по собі ще не означає автоматичного збуту.

Обшук з порушенням норм КПК

Йдеться про порушення статей 233–234 КПК України, зокрема:

• відсутність судової ухвали;
• вихід за межі, встановлені ухвалою;
• проведення «невідкладного обшуку» без реальних підстав для цього.

Неправильне оформлення речових доказів

• порушення ланцюга зберігання доказів;
• відсутність належного маркування;
• можлива підміна зразків речовини.

Провокація злочину (ст. 271 КПК України)

Мова про ситуації, коли ініціатива контрольованої закупки фактично належить поліції, а не самій особі, тобто злочин штучно створюють.

Порушення під час проведення експертизи

• відсутність первинних зразків речовини;
• розбіжності у визначенні маси;
• обґрунтовані сумніви щодо застосованої методики дослідження.

Як будувати захист на етапі досудового слідства:

Контроль законності обшуку

Кримінальний адвокат перевіряє:

• наявність та зміст судової ухвали;
• реальні межі проведеного обшуку;
• наявність та якість відеофіксації.

Будь-яке виявлене порушення може стати підставою для визнання доказів недопустимими (ст. 87 КПК України).

Оскарження факту вилучення речовин

• відсутність належної ідентифікації вилучених речовин;
• обґрунтовані сумніви щодо їхнього походження.

Ініціювання незалежних експертиз

• повторна хімічна експертиза;
• перевірка реальної маси та складу речовини;
• аналіз того, як речовину пакували.

Детальний аналіз проведених НСРД

Ключовими питаннями тут стають:

• чи не мала місце провокація злочину;
• чи законним був дозвіл суду;
• чи не вийшло слідство за межі, визначені ухвалою.

Захист від кваліфікації дій як «збуту»

Обвинувачення у збуті можливе лише за наявності:

• доведеної передачі речовини третім особам;
• відповідних фінансових операцій;
• прямих доказів факту продажу.

За відсутності цього кваліфікацію найчастіше можна змінити на статтю 309 КК України.

Як будувати захист безпосередньо в суді:

Виключення недопустимих доказів

• матеріалів обшуку;
• результатів НСРД;
• проведеної експертизи.

Розрив доказового ланцюга

Захист доводить:

• неможливість достовірно підтвердити походження вилученої речовини;
• порушення порядку зберігання доказів.

Оскарження мети збуту

Судова практика вимагає чітких, а не припущуваних доказів наявності саме такого наміру.

Перехресний допит свідків

• оперативних працівників;
• понятих;
• залучених експертів.

Альтернативні версії захисту

У складних справах можуть застосовуватися такі лінії захисту:

• відсутність реального контролю особи над приміщенням;
• версія про підкидання речовини;
• спільне користування приміщенням іншими людьми;
• відсутність доведеного умислу.

Яку роль виконує кримінальний адвокат у таких справах

У справах щодо наркотиків роль адвоката критично важлива, оскільки:

• більшість доказів мають технічний, експертний характер;
• значну роль відіграють результати НСРД;
• існує високий ризик саме процесуальних порушень.

Кримінальний адвокат у таких справах забезпечує:

• контроль за законністю слідчих дій;
• фіксацію допущених порушень;
• оскарження зібраних доказів;
• побудову альтернативної версії події для суду.

Висновок

Справи, пов’язані з так званими «нарколабораторіями», належать до найтяжчих у кримінальному процесі України, але водночас вони найбільш вразливі до процесуальних помилок слідства.

Будь-яке істотне порушення вимог КПК України здатне повністю змінити кваліфікацію діяння або навіть призвести до виправдання обвинуваченого.