Крадіжка – ст. 185 кримінального кодексу України

На сьогоднішній день, питання правопорушень проти власності, дуже гостре та вагоме. Відповідно до норм чинного законодавства України крадіжка є злочином, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України. Крадіжка відрізняється від інших різновидів розкрадання саме своєю секретністю. Це є головною ознакою даного злочину, воно полягає в тому, що особа, яка чинить кримінальне правопорушення, заздалегідь знає та усвідомлює свої дії. Важливо також те, що таємним вважається і той випадок, у якому деякі люди бачать момент злочину, але не перешкоджають його припиненню. Прикладом може бути: викрадення продуктів із прилавка, коли свідки можуть бачити викрадення, але не перешкоджати йому.

Здійснюючи кримінально-правову характеристику крадіжки, слід зазначити особливості об’єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення. Адже саме це є основою для відмежування крадіжки від інших посягань на власність. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони крадіжки є: 1) дія (таємна, незаконна, безоплатна, поза волею власника вилучення чужого майна); 2) слідство, що полягає у заволодінні винним чужим майном; 3) причинний зв’язок між дією та слідством; 4) спосіб скоєння злочину, що характеризується таємністю. Виходячи з того, що склад крадіжки є матеріальним, злочинне слідство у вигляді майнової шкоди є обов’язковою ознакою його об’єктивної сторони, тому крадіжка вважається закінченою з моменту заволодіння майном. У такому разі майно є вилученим і винний має реальну можливість користуватися або розпоряджатися ним на власний розсуд, коли вилучене майно звернене на користь винного чи інших осіб. 

Щодо суб’єктивної сторони – крадіжка передбачає лише прямий умисел, тобто особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має жодного права, передбачає заподіяння матеріальних збитків у певному розмірі та бажає завдати такої шкоди .

Суб’єктом скоєння крадіжки є фізична осудна особа, яка на момент скоєння протиправного діяння досягла 14-річного віку

Статтею 185 КК України передбачено покарання за крадіжку залежно від обставин та характеру злочину.

До основних покарань за цей вид правопорушення належать:

– штраф. Він може бути як незначним, так і досить значним – все залежить від вартості вкраденого майна та обставин скоєного крадіжки.

– громадські роботи: Можливе призначення обов’язку виконувати певну кількість годин громадсько-корисних робіт.

– арешт: Арешт строком до 6 місяців може бути призначений за незначні правопорушення.

– обмеження волі: Залежно від тяжкості злочину, обмеження волі може тривати від 1 до 5 років.

– позбавлення волі: За серйозні крадіжки, особливо зі зломом або з проникненням, суд може призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років (у деяких випадках термін може бути більшим), залежно від обставин.

>

Покарання за крадіжку буде більш суворим у таких випадках:

– Повторна крадіжка: Якщо особа раніше вже була засуджена за крадіжку, то покарання може бути суворішим.

– Крадіжка вчинена групою осіб: У тому випадку, якщо крадіжка була здійснена організованою групою, це також є обтяжливою обставиною, яка сприяє збільшенню терміну покарання.

– Велика або особливо велика сума збитків: Якщо скоєна крадіжка завдала значної шкоди потерпілому, то покарання буде більшим.

Відповідальність за крадіжку

Відповідальність регламентована ст. 185 КК України. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ннмдг) або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або пробаційним наглядом на строк до 5 років або обмеженням волі на той же термін. Кваліфіковані склади (крадіжка у великих розмірах, особливо великих розмірах тощо) ч.2-ч.5 припускають більш суворе покарання.

Крадіжка – це таємне викрадення чужого майна, основною ознакою якого є таємний спосіб скоєння правопорушення. Широке поняття крадіжки охоплює низку варіантів скоєння зазначеного кримінального правопорушення, тому їх класифікують за різними критеріями. Здійснюючи кримінально-правову характеристику крадіжки слід використовувати такі основні критерії як склад правопорушення; кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки; відмежування від суміжних правопорушень та правопорушень, визначених іншими галузями права. Крім цього, слід пам’ятати, що поняттям «крадіжка» охоплюється значне коло злочинів, що відрізняються предметом зазіхання, способом скоєння та приховування, місцем реалізації злочинного задуму. З огляду на це виділяють: 1) крадіжки з приміщень — магазинів, кіосків, складів, готелів, санаторіїв, гардеробів, гуртожитків, квартир, будинків, дач тощо; 2) крадіжки матеріальних цінностей із цехів промислових підприємств, підприємств АПК, комунального господарства та будівельних майданчиків, а також вантажів на залізничному, річковому, морському та повітряному транспорті; 3) крадіжки особистих речей громадян на вокзалах, купе поїздів тощо; 4) кишенькові крадіжки (на базарах, у громадському транспорті); 5) крадіжки транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів тощо).

Суд розглядає кожен випадок окремо та визначає відповідне покарання залежно від обставин та характеру скоєного злочину.

Ви звинувачують у крадіжці? – Звертайтесь, ми захистимо!

Захист адвокатом від звинувачень у хуліганстві – кримінальна справа – ст. 296 Кримінального кодексу України

Захист адвокатом від звинувачень у хуліганстві – кримінальна справа – ст. 296 Кримінального кодексу України

Статтею 296 КК України визначено кримінальну відповідальність за хуліганство. Ця стаття охоплює широкий спектр дій, до неї входять дії від порушення...