Захист прав потерпілого у кримінальній справі

Потерпілий є учасником кримінального провадження, має певний статус у рамках кримінального процесу. Права та інтереси цього суб’єкта повинні в обов’язковому порядку захищатися та братися до уваги при розгляді справи. Він має право брати участь у судовому процесі як сторона, захищаючи свої інтереси та даючи свідчення про події, які він пережив. Потерпілий може представляти інтереси через адвоката.

Потерпілому у кримінальній справі надається право на захист та підтримку в рамках кримінального процесу. Потерпілий може скористатися правовою допомогою адвоката.

Якщо потерпілий у кримінальній справі зазнав матеріальних чи моральних збитків через злочин, він має право на відшкодування шкоди. Суд може винести вирок про відшкодування збитків засудженим на користь потерпілого.

Система кримінального судочинства забезпечує захист особистої безпеки та конфіденційності потерпілого, особливо у випадках, коли його життя чи безпека можуть бути під загрозою через його участь у справі.

Усі вищезазначені аспекти створюють необхідні умови для захисту прав та інтересів осіб, які постраждали внаслідок злочину, і дозволяють їм брати активну участь у судовому процесі.

Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, юридичну особу, якій кримінальним правопорушенням заподіяно майнову шкоду, а також адміністратор з випуску облігацій, відповідно до положень Закону України “Про ринок організовані товарні ринки” діє на користь власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Про правовий статус потерпілого ми можемо говорити з моменту, коли буде подано заяву про скоєння щодо нього кримінального правопорушення або буде подано заяву про залучення його до провадження як потерпілого. Особа, яка приймає заяву, зобов’язана видати потерпілому пам’ятку про ті права та обов’язки, які є у нього у зв’язку з отриманням цього статусу. 

Відповідно до норм чинного законодавства потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди і у зв’язку з цим він після початку кримінального провадження подав заяву про залучення його до провадження як потерпілого.

Разом з тим, хто може бути потерпілим, законодавець визначає також і тих, хто не може бути визнаний таким. Так ним не може бути особа, якій моральну шкоду заподіяно як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

У тому разі, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або ж потерпілий перебуває у стані, який унеможливлює подання ним відповідної заяви, положення ч.1-3 ст. 55 КПК поширюватимуться на близьких родичів або членів сім’ї такої особи. У такому разі потерпілим буде визнано одну людину з-поміж близьких родичів або членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до виробництва як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими можуть бути визнані кілька осіб.

Після того, як обставини, що перешкоджають тому, щоб особа могла самостійно реалізовувати свої права та обов’язки як потерпілого, будуть усунені, така особа може подати заяву про залучення її до виробництва як потерпілого.

У тому випадку, якщо особою не було подано заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа у разі потреби може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Але тут є нюанси – ця норма не поширюється на ті провадження, які здійснюються у формі приватного звинувачення.

Статтею 56 КПК України регламентовано права потерпілого. Розглянемо деякі з них, щоб ви мали уявлення про те, що може робити потерпілий у межах кримінального провадження. Серед них є:

  •  право бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК України; 
  • право знати в чому його підозрюють та звинувачують, бути повідомленим про обрання, зміну або скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування
  • право надавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
  • заявляти відводи та клопотання в рамках кримінального провадження;
  • право на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів або членів своєї сім’ї, майна та житла;
  • оскаржити рішення, дії або бездіяльність слідчого судді, суду та інших суб’єктів владних повноважень відповідно до чинного законодавства.

Перелік прав є відкритим, залежно від ситуації вони можуть бути відмінними від тих, що передбачені у вищезгаданій статті. 

Щодо прав потерпілого, які він має під час досудового розслідування, то тут перелік вже чітко визначений нормами чинного законодавства. Він включає наступне:

1) право на негайне прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання її потерпілим;

2) право отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує його прийняття та реєстрацію;

3) право подавати докази на підтвердження своєї заяви;

4) право брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких можна ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також ознайомлюватися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю;

5) право отримувати копії матеріалів, які безпосередньо відносяться до кримінального правопорушення, вчиненого щодо нього, після закінчення досудового розслідування.

Щодо судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

1) бути заздалегідь поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь у судовому провадженні;

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

4) підтримувати звинувачення у суді у разі відмови прокурора від підтримки державного звинувачення;

5) висловлювати свою думку при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання щодо застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру;

6) знайомитися із судовими рішеннями, журналом судового засідання та технічним записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржити судові рішення у порядку, передбаченому КПК України.

Сьогодні кримінально-процесуальне законодавство зробило крок далеко вперед, на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та УП до України випадки примирення є підставою для закриття кримінального провадження. Цей інститут є одним із найбільш дискусійних, тому на ньому трохи зупинимося. Для аналізу угоди про примирення як із видів угод у кримінальному провадженні слід спочатку зупинитися на різновидах примирення. Отже, примирення у кримінальному процесі можна виділити у двох контекстах – непроцесуальному та процесуальному. Примирення у непроцесуальному контексті передбачає лише одну норму кримінального процесуального закону, а саме п. 7 ч. 1 ст.284 КПК України. У народі таке примирення називають «забрати заяву», проте це працює тільки у кримінальному провадженні у формі приватного звинувачення, внаслідок чого це кримінальне провадження закривається. Щодо примирення у процесуальному контексті, то мова може йти про угоду про примирення та примирення у розумінні КК України. 

Важливо те, що наслідком невиконання угоди про примирення може бути скасування вироку, яким затверджено правочин. Оскільки згідно з ч.1 ст.476 КПК України “у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку”. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 476 КПК України суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджено угоду, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду у загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування у загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування. Так сторони позбавляються права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку. Проте це означає, що у разі порушення засудженим умов угоди, потерпілий немає засобів захисту. Тому закон дає право потерпілому подати клопотання про відміну вироку, яким затверджено угоду. Для того, щоб скористатися таким правом, потерпілому по суті потрібно вчинити дві дії. Спочатку звернутися до суду з клопотанням, а згодом обґрунтовано довести, що засуджений не виконав умови угоди. Тому існує значна кількість проблемних питань, які потребують вирішення. Насамперед, це недосконалість самої процесуальної норми, яка регулює порядок укладання угоди про примирення у кримінальному провадженні, власне, особливість судового розгляду цієї процедури. Також безпрецедентну ситуацію взагалі створила суб’єктивна методика укладання угод слідчими, прокурорами, суддями у кримінальному провадженні, а також відсутнє однакове трактування ситуації суддями судів першої інстанції, апеляційної та Верховного Суду. Саме тому, у разі можливості застосування норм цього інституту, обов’язково слід звернутися до адвоката у кримінальних справах. Він зможе роз’яснити всі ризики та можливі наслідки. 

Щодо такого потерпілого, як адміністратор з випуску облігацій, то здійснення ним відмови від звинувачення, апеляційної скарги, касаційної скарги, укладання угоди про примирення можливі за згодою зборів власників облігацій, отриманої відповідно до норм Закону України “Про ринки капіталу та організованих товарних ринках”.

Обов’язки потерпілого визначено у ст.57 КПК України. Відповідно до неї потерпілий зобов’язаний:

1) прибути на виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у разі неможливості своєчасного прибуття – заздалегідь повідомити про це, а також причини неможливості прибуття;

2) не створювати перешкод для встановлення обставин скоєння кримінального злочину;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні та складові таємницю, що охороняється законом.

Ви є потерпілим у кримінальній справі? – Звертайтесь, ми захистимо.

Консультація адвоката у кримінальній справі – ми безкоштовно консультуємо за телефоном та онлайн

Консультація адвоката у кримінальній справі – ми безкоштовно консультуємо за телефоном та онлайн

Консультація адвоката у кримінальних справах є однією з головних форм адвокатської діяльності, яка передбачена нормами чинного законодавства. Вона полягає у...

Незаконене виробництво, зберігання наркотичних засобів без мети збуту – ст. 309 Кримінального кодексу України

Незаконене виробництво, зберігання наркотичних засобів без мети збуту – ст. 309 Кримінального кодексу України

Звинувачення у кримінальній справі за статтею 309 Кримінального кодексу України щодо зберігання наркотиків є серйозним і може мати тяжкі наслідки. Ось деякі...